Temat: Virtual goods - Prolib Integro

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Exploring virtual goods purchase intentions: an integrated SEM-NCA approach in online gaming
Autorzy:: Mkedder, Nadjim
Bakır, Mahmut
Aldhabyani, Yaser
Zeynep Ozata, Fatma
Tematy:: Virtual goods
PLS-SEM
Necessary condition analysis
Purchase intention; Pokaż więcej
Wydawca:: Akademia Leona Koźmińskiego w Warszawie
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/55992944.pdf Link otwiera się w nowym oknie
Opis:: Purpose – Virtual goods consumption has risen dramatically in recent years. Recognizing the benefits of virtual goods in generating revenue for online game companies, marketers strive to understand the motives behind virtual goods purchases. We investigated the direct and indirect effects of functional, emotional, and social values through player satisfaction on purchase intention toward virtual goods among online players. Design/methodology/approach – In total, we surveyed 332 online game players utilizing a structured questionnaire. We employed a multi-analytic approach combining partial least squares structural equation modeling (PLS-SEM) and necessary condition analysis (NCA) to examine the proposed relationships. Findings – The findings show that all dimensions of value and player satisfaction significantly affect the intention to acquire virtual goods. However, social value does not exert a significant effect on player satisfaction. Moreover, we confirmed that player satisfaction mediates the relationships between functional value, emotional value, and purchase intention. Furthermore, NCA results indicated that all predictors in the model are necessary conditions of purchase intention for virtual goods. Originality/value – These findings contribute to an enhanced understanding of purchase intentions among online game players from a symmetric (PLS-SEM) and asymmetric (NCA) perspective by proposing a multi-analytic approach.
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: The legal status of virtual goods
Status prawny wirtualnych dóbr
Autorzy:: Ozdarski, Mateusz
Opis:: Niniejsza praca ma na celu wskazanie, iż dobra wirtualne zasługują na ochronę prawną oraz określenie, jak można je kwalifikować zgodnie z obowiązującymi przepisami, na jakiej konstrukcji prawnej opierają się umowy ich zbycia w zamian za dobra występujące w realnym świecie, a także ukazanie konieczności uregulowania tej kwestii przepisami szczególnymi.
This paper aims to prove that virtual goods deserve legal protection and to determine how they can be qualified in accordance with applicable regulations and what are legal constructions of sale agreements of them are based and also to show the need to regulate this issues with special provisions.
Dostawca treści:: Repozytorium Uniwersytetu Jagiellońskiego

Inne

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Об’єкти цифрових технологій та їхнє правове регулювання
Digital Technology Objects and their Legal Regulation
Autorzy:: Мічурін (Michurin), Євген (Ievgene)
Tematy:: : об’єкти цифрових технологій
віртуальна власність
віртуальне майно
віртуальні блага
криптовалюта
digital technology objects
virtual property
virtual goods
cryptocurrency; Pokaż więcej
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2185484.pdf Link otwiera się w nowym oknie
Opis:: Problem statement. With the further development of digital technologies, their introduction into public life will deepen. The process of implementing digital technologies in law is currently underway. Depending on the subject and method of its legal regulation, the law includes the specified social relations in the sphere of the corresponding legal regulation. Due to the novelty of relationships with digital objects, their wired regulation is under development. Currently, the scientific problem is the classification of digital objects. The legal nature of these objects needs to be clarified. The aim of the work is to identify trends in the legal regulation of digital technology. The tasks are: to find out the directions of development of legal doctrine on objects of digital technologies; to determine the directions and essence of legal regulation of digital technology objects (in particular, in private law). Research methods. The formal-logical method is used in the study of theories to determine the lens of digital technology. The dialectical method is used to define the lens of digital technology in the legal system: private law, public law. The system-structural method allowed to study the objects of digital technologies in the system of private law. The logic of the study is built from general ideas about the objects of digital technology in law to the individual features of such objects in private law. Results. It was found that there are the following approaches to the study of digital technologies: technocratic, complex law, special law. The special legal approach has the following directions: public law, private law and research of digital technologies as an object of intellectual property law. The peculiarities of legal terminology are analyzed, namely: „virtual assets”, „virtual goods”, „digital things”, „digital technology objects”. The word „virtual asset” is inherent in economic terminology. In private law, it is more correct to use the concept of „virtual good”. The concept of absolute rights is studied. Conclusions. The possibility of applying the concept of property rights to the legal regulation of digital technologies has been proved. Features of digital technology ownership have been identified. It is proposed to consider the de facto owner of a digital technology object as a person who has access rights to it. This access is through authentication and verification. That is, entering the login and password of the appropriate user. The application of classifications of contracts in civil law to digital technology objects is analyzed. In particular, for legal purposes: agreements on the transfer of ownership, rights of use, provision of services, performance of works. It has been found that these classifications can be applied to them, taking into account the characteristics of digital technology objects.
Постановка проблеми. Із подальшим розвит- ком цифрових технологій їхнє впровадження в суспільне життя буде поглиблюватися. Наразі відбувається процес впровадження цифрових технологій у право. Право залежно від предмету та методу свого правового регулювання включає вказані суспільні відносини у сферу відповідного правового регулювання. Через новизну взаємин із цифровими об’єктами їхнє правове регулювання перебуває в розвитку. Сьогодні наукову проблему складає класифікація об’єктів цифрових технологій. Потрібно з’ясувати правову природу цих об’єктів. Метою роботи є визначити тенденції правового регулювання об’єктів цифрових технологій. Завдання такі: з’ясувати напрями розвитку правової доктрини щодо об’єктів цифрових технологій; визначити напрями та сутність правового регулювання об’єктів цифрових технологій (зокрема, у приватному праві). Методи дослідження. Формально-логічний метод використано під час дослідження теорій щодо визначення об’єктів цифрових технологій. Діалектичний метод застосовано щодо визначення об’єктів цифрових технологій у системі права: приватному праві, публічному праві. Системно-структурний метод дав змогу дослідити об’єкти цифрових технологій у системі приватного права. Логіка дослідження побудована від загальних уявлень про об’єкти цифрових технологій у праві до окремих особливостей таких об’єктів у приватному праві. Результати. З’ясовано, що існують такі підходи до дослідження об’єктів цифрових технологій: технократичний, комплексно-правовий, спеціально-правовий. Спеціально-правовий підхід має кілька напрямів: публічно-правовий, приватно-правовий та дослідження об’єктів цифрових технологій як об’єкт права інтелектуальної власності. Проаналізовано особливості правової термінології, а саме: «віртуальні активи», «віртуальні блага», «цифрові речі», «об’єкти цифрових технологій». Слово «віртуальний актив» притаманне економічній термінології. У приватному праві точнішим вважаємо термін «віртуальне благо». Досліджено концепцію абсолютних прав. Доведено можливість застосовувати концепцію речових прав для правового регулювання об’єктів цифрових технологій. Виявлено особливості володіння об’єктами цифрових технологій. Запропоновано вважати фактичним володільцем об’єкта цифрових технологій особу, що має права доступу до нього. Цей доступ відбувається через автентифікацію та верифікацію, тобто введення логіна та пароля належного користувача. Проаналізовано застосування класифікацій договорів у цивільному праві до об’єктів цифрових технологій. Зокрема, за правовою метою виокремлюють договори про перехід права власності, права користування, надання послуг, виконання робіт. З’ясовано, що з урахуванням особливостей об’єктів цифрових технологій ці класифікації можуть бути застосовані до них.
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Treść cyfrowa jako przedmiot stosunków cywilnoprawnych
Digital content as an object of legal relations under civil law
Autorzy:: Gierada, Adam
Opis:: Pierwszą część niniejszej pracy poświęcono określeniu czym w istocie są treści cyfrowe, jaka jest ich konstrukcja i jakie funkcje spełnia w obrocie prawnym.W drugiej części wyjaśniono na czym polega dostarczanie treści cyfrowych, jakie są elementy umowy o dostarczanie treści cyfrowych i w jaki sposób należy dokonać jej kwalifikacji prawnej na gruncie przepisów polskiego prawa zobowiązań.W części trzeciej wskazano jaką rolę pełnią treści cyfrowe w stosunkach cywilnoprawnych de lege lata, a także przedstawiono postulaty de lege ferenda.Wszystkich wyżej wymienionych rozważań dokonano z uwzględnieniem powszechnie obowiązujących przepisów polskiego prawa cywilnego, prawa autorskiego, prawa własności przemysłowej oraz prawa wtórnego Unii Europejskiej, a także dotychczasowych poglądów doktryny, najważniejszych orzeczeń sądów polskich i Trybunału Sprawiedliwości Unii Europejskiej oraz projektów aktów prawa regulujących obrót treściami cyfrowymi, przedstawianych przez Komisję Europejską w przeszłości i obecnie.
In the first part of the thesis, it is defined what the digital content exactly is, how it is constructed and what is its' function in legal transactions.In the second part, it is explained what does supply of digital content mean, what are the elements of the contract for the supply of digital content and how to qualify such a contract within the provisions of polish law of obligations.In the third part, it is determined what is the role of digital content within legal relations under polish civil law de lege lata. Moreover, in the same part, de lege ferenda requirements are presented.All of the above refer to the articles of polish civil law, copyright law, industrial property law and seconary law of the European Union, as well as the most important decisions of polish courts and European Court of Justice, and the views presented in the literature, along with the proposals for acts of law regulating the matter of digital content, introduced by the European Commision in the past and nowadays.
Dostawca treści:: Repozytorium Uniwersytetu Jagiellońskiego

Inne

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "Virtual goods" wg kryterium: Temat